Цієї ночі перестало битися серце відомої журналістки Зої Краснодемської. Для всіх, хто добре знав Зою Іванівну, ця звістка стала приголомшливою, несподіваною, неймовірною.
У мене було безліч дядьків (по троє братів у батька й мами), я їх усіх любив, бо вони були дуже різні, але мали спільну ознаку – любили мене, хоча й кожен по-своєму.
Сніг валить, сонця нема, сіль на дорогах роз’їдає шкіру на чоботах. Занедбана країна. Зате тонни помаранчів на Співочому Полі тупий Зеленбуд виставив на мороз.