Суспільство

Вірте дітям

Потім перевіряйте, уточнюйте, перепитуйте, добивайтеся деталей, але на самому початку — ВІРТЕ ДІТЯМ. Ви їхнє перше коло довіри, їхнє перше коло без зради, їхнє перше коло любові і турботи. Тому завжди вірте дітям. Навіть тоді, коли вони брешуть, обманюють, хитрують, приховують. Це ваші діти — вірте їм! Опитуйте і вислуховуйте сторони, але ви завжди маєте лишатися найголовнішим адвокатом. До якого прийдуть з усякими гріхами, який буде чесним і справедливим і який віритиме, хоч і перевірятиме потім.

Коли виринає якась історія із шкільними і садочковими розбірками, завжди вискакують якісь дорослі з криком «діти ужасні, дітям вірити не можна, вони завжди брешуть». І завжди у відповідь на ці слова мене накриває відчай. Відчай не дорослої людини, а відчай дитини, яка живе із задертою головою, яка залежить від дорослих і яку зраджують недовірою, не вірою, від якої відмахуються як від набридливої оси.

В сучасних дітях брехні не більше, ніж було в дітях мого покоління, чи в поколінні моїх батьків. От тільки суспільно-прийнятна модель поведінки у їхній радянській дійсності була іншою — почуття дитини були не важливі, відчуття дитини були не важливі, слова дитини були не важливі. І потім ми вже добрячі такі тітки у 40 ледь стримуємо сльози, коли говоримо про садочкові і шкільні історії. Про те, як бігли до мами чи тата розказати про свою біду, про свої страхи, а у відповідь: «шо ти вигадуєш, мені ніколи».

Коли людині постійно не вірять, вона перестає вірити сама собі. Як часто ви не йдете до лікаря за перших ознак проблеми, а терпите «бо, ай, фігня — в коліні заболіло»? Як часто ви не можете пережити якісь почуття чи події, бо замість їх усвідомлення і переживання – «та шо це я нюні розпускати буду»? А це все плоди того, що дітям не вірять.

Тому ВІРТЕ ДІТЯМ. І слухайте їх.
Звичайно, діти обманюють, так само, як обманюють і дорослі. У дітей розвинена фантазія, і вони, особливо у ранньому віці, добре можуть вигадувати. Але в цьому випадку, спокійна розмова, уважність до деталей, правильні питання — завжди виведуть на правду.

Вірте своїм дітям. Завжди вірте. Бо хто ж іще їм має повірити?! І краще бути полохливою яжемамкою, яка розпитує, перепитує і шукає правди, ніж потім тією, кому ніколи уже не довіряться, чиї діти муситимуть десь далеко на стороні шукати своє коло довіри.

Татуся Бо

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.