Тиждень тому помер мій тато. Я могла би просто повідомити про це і отримати зливу співчуттів у соціальній мережі. Але маю іншу мету. Мені хочеться, щоби його уявили так, ніби знали. І потім навіть згадували іноді. Бо я вірю в безсмертя через людську пам’ять. Ось вісім цікавих та вражаючих фактів про мого тата:
1. Він був красенем. Це бачите на фото.
2. Він чудово співав. Мав бездоганний слух і оригінальний хриплуватий тембр голосу. Дівчата умлівали, коли він в молодості співав у клубі «під Утьосова».
3. Мій тато був єдиною відомою мені людиною, котра могла зловити муху на льоту. Чесно кажучи, я і котів таких не бачила. В молодості він застосовував свою феноменальну реакцію більш раціонально — був футбольним голкіпером.
4. Він був генієм спілкування. Опинившись у великій компанії, завжди знайомився з усіма. І не просто знайомився, а отримував максимум інформації про людину та, головне, запам’ятовував. Він міг потім через роки зустрітися з випадковим знайомим і не лише згадати його ім’я, а й запитати, як справи в його рідних, імена котрих теж запам’ятовував. Коли тато йшов кудись у справах чи просто в магазин і зникав, ми не хвилювались, бо знали, що він зустрів когось і розмовляє.
5. У нього була залізна воля. Десь до сорока років він періодично запійно пив. А одного дня просто «зав’язав». І до самої смерті, понад сорок років, не торкнувся жодного алкоголю. Так само різко відмовився від цукру і борошна, коли в нього кілька років тому виявили діабет. Хоча солодощі все життя були його улюбленою їжею.
6. В 60-х він кілька років працював учителем фізкультури в школі-інтернаті. Відтоді (з 1966 року!!!) колишні учні щороку вітали його з днем народження. А на 80-річчя прийшли з подарунками.
7. Мій тато прожив 83 роки. Це вважається немало для українського чоловіка. Але зважаючи на його гени (він з родини довгожителів) і здоровий спосіб життя, він мав усі шанси зайти в десятий десяток. Його вбили недбальство і байдужість лікарів.
8. З усіх людей у світі найбільше він любив мене.
Оксана Драчковська
