Тепер багато поважних і далеко не бідних людей (в тому числі науковці, священики, бізнесмени) женуть самогін, роблять різні настоянки і мають в дупі все, що пропонують нам супермаркети.
Ну, і я, яко експерт, пробую.
І мушу сказати, що то файна річ. Особливо, коли запрошують на процес. Коли воно капає, а ти сидиш за столиком зі смаколиками і куштуєш первак і згадуєш фільм «Самогонники» – улюблений фільм мого дитинства. Бо те, як актори смакували напій, запам’яталося на все життя.
Тепер поважне прийняття з вісками, джинами, ґраппами програє перед самогоном. Та вся краса стоїть, а самогін маліє. І перед ким програє: перед людьми для яких віскі, як для люмпену пепсі. А все ж вибирають самогін.
Скоро з’явиться гасло:
«Нове покоління вибирає самогін!»
І рівень самогону росте. Є вже такі майстри, що й без дріжджів, на пшениці і ячмінному солоді женуть.
І це цімес!
Пробував і оцінив.
Ну, от і я, грішний, поцікавився в неті, які там круті апарати є. А тепер мені ФБ щодня тулить рекламу таких просунутих апаратів, що перед ними русская ракєта «Союз МС-10» просто пристрій для лапання бліх.
Пишу це, смакуючи самогін на виноградних вичавках (читай ґраппу), який мені подарував кумпель. Але такий кумпель — на а’мінь.
Пояснення для не галичан: на а’мінь – себто мурово. Підозрюю, що не пояснив.
Юрій Винничук
