Колись в юності у мене була баришня, яка стала прототипом однієї з героїнь оповідання «Ірка, Лєнка, Пушкін і молодість» в книжці «Поіменник». Вона була гарна, бестолкова і брехлива. Зрештою ці її чесноти призвели до того, що вона осіла в Оленегорську… Бо ж «матушкарассєя».
Це нічим не примітне містечко, де основною розвагою місцевих є спроби втекти, або хоча б поїхать потусить до санкт-пітерсбургу.
Я не згадував назву цього міста як і ім’я дівчини багато років. Однак сьогодні вночі звідти запускали ракети і по моєму рідному Києву… і в бік Конотопу.
Шо ти там, Ірка? Як спала доки обстрілювали край твого дитинства, край де живуть твої сестра і батько? Шо там чоловік з сином? Їх вже відправила «родінузащіщать»..?
Руслан Горовий
P.S.
Мій друг дитинства десь в московії. 25лютого написав, що тут не міг грошей на пляшку назбирати (бо бухав безпробудно), а там в ньому актьора побачили, уважаємим чєловєком стал і пише, що нам всім пи@да.
А тут маленька донька…
Такі, як він, навчили мене ненавидіти. Сподіваюсь його мобілізують і його акторська кар’єра закінчиться в якомусь чорному пакеті.
Олеся Бурчинська
