Київ, вулиця Тарасівська.
Йду собі повз чорну ворону, яка шось неквапом дзьобає на асфальті поміж рудого листя.
— Кар! — озивається раптом ворона.
— Та ладно, не начинай.., — спинившись, кажу до неї.
Повз нас із вороною проходить чувак.
— … Та яка ситуація?! Ніби ти сам не бачиш! Люди вже, оно, з воронами розмовляють.., — каже в телефон серйозно, навіть не усміхнувшись.
Руслан Горовий
