Мав учора маленький казус: увечері їдемо з кумом у таксі і я затефонував двоюрідному братові, привітав з річницею одруження. Опісля кум запитав, з ким я говорив? Я і пояснив: річниця весілля брата, 7 листопада 1977 у Чорткові було тепло, я був у піджаку…
І тут таксист видає нумер:
— Нічого собі, я не знав, що є люди, які пам’ятають, якою була погода в листопаді 1977…
— З якого ви року? — уточнив я.
— З 1982.
І згадалося мені, як мій сусід Гринь Гречанний говорив з моїм братом про погану погоду (то була осінь 1975). І брат раптом каже: «А пам’ятаєте, вуйку, восени 1946-го було вже зимно і повно снігу…»
– Ая, ая, Олесю, – поважно погоджується сусід, і раптом щось він так підозріло запитує в мого брата:
— Чекай-чекай, а ти з якого року?
— З 1955, — сміючись, відповідає Олесь.
— А бодай тобі.., — почав сміятися і вуйко Гринь…
Євген Баран
