Суспільство

Вичави «русскава» з себе

За що по звірячому нищать російськомовні міста? «Ми же всю жизнь гаварілі по руски, какіє ми нацисти, за што они нас бомбят?» — телячими очима, повними сліз, і тремтячим голосом запитує жінка середнього віку. «Так за те тебе, дурепо, і бомблять!» — черговий раз, почувши це запитання, зриваюся і відповідаю — брутально, злобно, не відводячи погляду від повних сліз і страждання очей людини, яка, напевно, нічого так і не збагне, як не збагнула досі…

Це людина, яка втратила все за кілька днів. Все! Але так і не зрозуміла за що. Чому? Я не можу, ані плакати, ані сваритися… Такий великий мій розпач сьогодні, але намагаюся пояснити якось на пальцях, може надто примітивно, як можу, бо дуже складно пояснювати щось таке, що для тебе пояснень не потребує.

«Харьков всегда бил и будет руским городом!»
«Коренниє києвляне всегда говорили на рускам, ти што Булгакова не читала?»
«Адеса — город руских маряков! Єво Єкатирина строіла!»

Це твої слова?
Людина мовчить, хоча знаю, що вона й далі так думає, вона думає: «да, чорт возьми, да ми же рускиє, ми, свои, за што они своих?!» І невисловлене, справжнє питання: «Чому не чіпають вас, це ж ви тут нацики, бандери, це ж з вами вони воюють?»
Відповідаю одразу на не висловлене. Ми для них — чужі, вороги, наша земля для них чужа, складно заявити, що Тернопіль рузкий город, правда? А про Харків вже не так складно, га? У вас же там матрьошки у кінський зріст на головній площі міста на Новий рік стоять і частушки лунають, як у Рязани, а Масляніца, бліни с ікоркой?! Ви ж своі люді, рускіє, так що ж ви асвабадітелєй с квітами і хлібом-сіллю не зустріли?

— Ми їх не кликали, раптом українською вибухає Людина, — це наш город, чого вони до нас весь час лізуть? Рашисти проклятиє! Хто їх просив нас асвабаждать?
— Так, ви ж «люди рускіє»? Вони прийшли у свій руський город, вас від нас рятувати, а ви їх коктейлями молотова, і хто ви після цього? Зрадники? А якщо, без блюзнирства, то вони ставляться до вас, як до руских людей, як до своїх, подумай, вони ж своїх пацанів срочніків кинули, як гівно
гнити, навіть не ховають, пораненних дострілють, а вони ж за царя-отєчество чесно погинули. А ви хто? Раби, що проти царя збунтувалися? Це каральні заходи. Росія, як і будь-яка імперія, добре знає, що тільки жорстоке придушення бунтів працює. Ти не бачиш що у сусідній країні робиться? Хочеш так жити?
— Ні.
— Так вичави з себе руську людину, по краплі, як вчив вас ваш класик!

Ліка Діденко

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.