Сьогодні день юних і вічних захисників Крут. Київських кадетів та студентів, котрі героїчно стали у полі на захист України, давши нерівний бій російським більшовицьким полчищам. І лише нині ми виразно розуміємо, яким це було важливим історичним сигналом. Якою самопожертвенною доблестю та мужністю, котра мала отямити, згуртувати народ, зробити усе, щоби зараз українську землю не топтали ті ж російські варвари, яких сторіччя абсолютно не змінило…
Якими освіченими, вихованими, світлими, інтелігентними, відданими рідній країні та національній ідеї були ці героїчні хлопчики. І одночасно якими романтичними та сентиментальними…
З янгольськими крилами замість солдатських ранців. Яке шалене поняття власної гідності, відповідальності та свободи вони уособлювали, і як штандарти, несли їх в аморфні маси, готові міняти гідність та свободу на хліб…
Кожного разу звернення до звитяжного подвигу цих лицарів у ці зимові сонячні дні неабияк розчулює, 
збиває подих, закликає до мудрості та обачності у ставленні до власної держави.
Дуже хотіла би, щоб і мої доньки були виховані на їхньому зразковому прикладі любові до рідного. Росли такими ж світлими, високими та відданими Вітчизні… Бо виглядає так, що лише тепер, коли ворог знову вдерся на нашу землю, нам вдалося вивчити та виростити молоде покоління достойним пам’яті Героїв Крут. Це наші прекрасні хлопчики, які сьогодні б’ють загарбників. Такі ж юні, чисті, мужні, але такі ж важливі…
Вічна пам’ять тим молодим чоловікам, котрі під Крутами стали совістю держави! А ви, сьогоднішні герої, хлопці та дівчата, бережіться, ви потрібні вдома. Тепер нас уже нікому не здолати! Божої вам ласки та захисту! Все буде Україна!!!
Ануш Балян
