В сусіднього царя нині іменини. Кажуть: недалекий.
Хай би. Чоловік, у наших сусідів, 18 років при серйозній найвищій владі: уже «далекий» – стільки правити.
Люди, видко, на тих теренах – його люди: цілий день учора своєму цареві щастя-здоров’я бажали, тішилися з нього і його політики.
Ні тобі – «дєкабрістов». Ні «гєрцена». Ні «пісарєва» з «добролюбовим».
Московство, одне слово. Московія.
Continue reading
Сновидіння насправді ніколи нічого не пророчить. Воно набирає торбу уламків нашого минулого досвіду й химерно, як дитина з кубиків, вибудовує з них випадковий «сюжет», часом досить змістовний і/або виразний. А ми, прагнучи заглянути в майбутнє, легко спокушаємося примарою «пророцтва» та тлумачимо те наївне сновидіння.
Майбутнє приблизно однаковою мірою складається із ЗАКОНОМІРНИХ результатів минулого і ВИПАДКОВИХ подій поточного. Випадковість, байдуже чи її Шрьодінгер наслав, чи нам просто не під силу врахувати всі причини, затуманює наше бачення майбутнього, і тим густіше, чим далі ми силкуємося заглянути.
Continue reading
