Світ знає чимало видатних людей, які багато працювали. Прекрасних геніїв, якими захоплюються, в яких закохуються, яких обожнюють. Вони нікого не залишають байдужим. Їхнє бачення світу надзвичайне, дивне і прекрасне водночас. Митці, котрі залишаються прикладом для багатьох поколінь.
З того, що натворила Москва в історичній науці, мені зовсім не смішно. Мене також турбує, що нинішні українські націоналісти, кількість яких зростає, слава Богу, усе ще трактують давню українську історію так само, як і московити (!!!)
Там, де раніше брав молоко, тільна корова.
«Підіть до Юлини. Дайтеся мокрою вуличкою і за поточиною перша хижа під замшілим шифером».
Десь на першому курсі Львівського університету Дмитро Герасимчук, львівський письменник, який опікувався мною, підвів мене у Стрийському парку до невисокої, сивої жіночки, оточеної юрбою.
