Наближається сороковий день відходу Петра Сороки до Вічності. Тож, надіюся, що з небес не осудить мене за оприлюднення кількох листів, які він мені написав.
Жив колись у Конотопі Жорік. Малоє таке, жваве, і на гітарі лабав як бог. На чотирьох акордах міг все зіграть, від «віжу тєнь наіскосок…» і до «ай джест кол ту сей ай лав ю».
Познайомитися з Іваном Драчем, живим класиком української літератури, мені випало 2014 року. Тієї весни в Луцьку Інститут літератури НАН України проводив конференцію, присвячену Лесі Українці.