«[…] Два роки (2006-2007) я був фактично мертвий — не рухався, не говорив. Тепер воскрес, завдяки моїй дружині, але нічого нового і обнадійливого не побачив.
Остудивши криничною водою голову, витягаю записника. Треба бодай побіжно занотувати те, що сьогодні чув, бо інакше вивітриться. Хоча й так живі слова на папері обертаються в капосні мертві черв’ячки літер.
Уявіть собі, ви потрапили в ямку із сипучими пісками. Для того, аби вибратися – потрібно сконцентрувати всю енергію на одному напрямку і рухатися тільки туди. Натомість, якщо хаотично борсатися навсебіч – буде лише гірше та затягуватиме усе глибше.