Торік у вересні на Форумі видавців у Львові відбулася презентація нового роману-хроніки Марії Матіос «Букова земля», який з’явився у видавництві Івана Малковича «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Розповідаючи про теми, до яких ніхто не звертався, сюжетні лінії та основних героїв свого великого історичного твору, авторка наголошувала: «Я написала правду про тих, хто змінив хід історії…». Водночас попереджала своїх читачів, що їх чекає нелегке читання.
В певному і цілком збагненному сенсі село становить найвищу вершину серед соціальних досягнень людства. Я хочу поговорити про цей сенс, бо він сьогодні відкинутий далеко на узбіччя світового прогресу, а отже куди вищими нам видаються інші людські соціальні структури, такі як містечко, місто, держава, національність, національні та транснаціональні корпорації та багато чого ще.
Важко уявити, що має заповнити свідомість людини, коли страх стає буденністю. Швидше всього, що ніякої свідомості тоді більше не існує. Найперше, люди хотіли впевненості і заради неї працювали. Вони вміли працювати. А хто вміє працювати, той і відпочиває на повні груди. На Сумщині до революції, зі слів очевидців декотрі весілля на селі гуляли на п’ять поросят.
