Ви мені сьогодні приснилися! Молода, гарна, але завжди тиха, поміркована і сором’язлива. З Вашим іменем на вустах, побожно і тихенько, аби не розбудити іншу жінку, я встав зрання і пішов на балкон. За заскленими віконницями термометр показував -15, на балконі було -1. Але ми завбачливо прикрили звечора лантух картоплі старою ковдрою та ще й вовняним зведриком…
Одним із різновидів традиційних ласощів на Дніпропетровщині є хлібні (смачнющі!!!, нагадують смак бублика) палички, які називають красивим словом — ДИВЕНЬ. Печуть їх на очеретині. Яка якимось дивним чином не горить в процесі випікання. Такі дивні є весільним обрядовим печивом.
Мій дідусь ніколи не пив звичайний чай. Скільки себе пам`ятаю, він завжди заварював різні гілочки. І якось я забула за цей напій, а нині згадала. Для чаю можна брати гілочки з вишні, смородини, яблуні, шипшини, малини, йошти і чого ще забажаєте. Заварювати можна як окремо, так і створювати власні композиції.
Я тепер офіційно — перекладач Нобелівського лауреата! У Видавництві 21 вийшов мій переклад роману Іво Андрича «Проклятий двір». «Проклятий двір» – один із найкращих і найвідоміших романів Нобелівського лауреата з літератури Іво Андрича. Цей роман побудовано за принципом «історія в історії», що дозволило письменнику поєднати одразу кілька оповідей.
