… Дядько дуже цікавий. Коли я був у Лондоні, то випадково бачив його… Пішов гулять гайд-парком, походив біля вілли, де тоді жили його старші онуки, пішов до Букінгемського палацу і біля меморіалу Вікторії почув гвалт. Це натовп зреагував на Філіпа, який вийшов з машини. Він махнув натовпу рукою, надів циліндр і пішов кудись вглиб під оплески юрби.
Сьогодні Валентину Тарнавському виповнилося б сімдесят років. Його творчість була сліпучою і короткою, як світло від лампи-спалаху. Вже перша його книжка «Міські мотиви» засвідчила, що в українській прозі з’явився письменник з новим стилем і мисленням. Справжніми літературними перлинами в книжці стали оповідання «Дерево життя» і повість «Дисертація», в яких з надзвичайною точністю був передбачений цинізм суспільства споживацтва, в якому ми зараз живемо.
Велика магія захована у простих речах… Смажити картоплю, посипаючи її перцем з млинка крупного помолу і ухиляючись від броунівських бризок гарячої олії, котра вистрілює вусібіч феєрверками з нагоди майбутнього обіду. Перемикати до наступного треку складений власноруч плейлист, знаючи що далі теж буде кльово.
Андрій Єрмак є по суті генератором інституційної кризи в Україні. Те, що він витіснив президента України Володимира Зеленського зі сфери його повноважень — це очевидний факт. У цьому я остаточно переконався під час офіційного візиту президента України до Катару. Ні, я не буду розмінюватись на оцінки цього візиту на кшталт вчителя середніх класів сільської школи Романа Безсмертного…
«Ало! Не хотів тебе будити. Кава на плиті. В джезві. Доведеш до кипіння. Цьом!» Авжеж, зроблю, як просить: доведу каву до кипіння, дочекавшись, коли бульбашка повітря щойно вибухне в ніжній піні, відстороню джезву, поки пінка не вляжеться… І так тричі. Капну краплю холодної води – аби швидше осіла гуща. Накрию керамічною кришечкою (можна і без неї ) — нехай настоюється хвилин п’ятнадцять.
