Сьогодні у метро. Одна людна, виходячи з вагона і проходячи повз, шепнула мені на вушко: «Вы прекрасны…» Насправді, у той момент в мені нічого прекрасного не було. В руках я тримала переноску. В переносці лежав мій кіт Клайд. Мертвий. Я возила його в клініку на евтаназію. У клініці мені сказали: «Ви молодець». Бо я тримала Клайда на руках, поки він засинав. І ще сказали: «Це єдине правильне рішення». Але я, звісно, всеодно ревіла. Тому не знаю, що прекрасного було у моїх червоних очах і розпухлому від соплів носі.
Дякую вам, незнайома мені людино
