Про перспективи членства України в ЄС йшлося з-поміж лідерів європарламентської фракції «Оновлена Європа». Мав таку нагоду поставити запитання доповідачам конференції «Мабутнє Європи», яку організували очільники європарламентської фракції «Оновлена Європа» та лідери Фламандської ліберально-демократичної партії Гі Фергофстадт з Хільде Вотманс.
Ржачка з Арахамії, який поплутав Ді Капріо та Григорія Сковороду дуже гарно ілюструє, що при владі перебувають люди не з українського культурного поля. Бо кожен, хто хоч побіжно знайомий з українською літературою або навіть численними мемами — прекрасно знає вислів «світ ловив мене, та не впіймав» і його автора. Але усі, хто перебуває за межами українського культурного світу — цього не знають.
Україна посідає 2 місце за добовою смертністю у Європі, а наші громадяни-антивакцинатори просто не здатні пов’язати відмову від вакцинування зі статистикою смертності. Українське суспільство взагалі не розуміє, що статистика є виміром українського безуму.
Знаєте, де я зустрів Новий 2021 рік? Ні за що не здогадаєтесь… Я зустрів його з черговими санітарками у лікарні. Поруч зі мною стояли дві крапельниці і протягом чотирьох днів у мене заливали літри бозна чого. На п’ятий день, коли мене виписували, в палату привезли хлопця, на вигляд років 25-ти, колір обличчя якого я ніколи не зубуду – воно було схоже на вкритий снігом чорнозем. Не знаю, чи вижив той хлоп, але кашляв він як пес…
Гай-гай, років п’ятнадцять тому я зробив був інтерв’ю зі Станіславом Вишенським про Володимира Винниченка для часопису «Українська культура». Й призабув про те. Коли недавно, побував на могилі С. Вишенського, – згадалося. Приїхав додому і вирішив його (й не лише се інтерв’ю зі Станіславом Олександровичем) ще раз прочитати. Ґуґлю. Назва статей з’являється в переліку документів на сайтах книгозбірень, а самої розмови у відкритому доступі катма. Взяла досада…
