Знаєте, де я зустрів Новий 2021 рік? Ні за що не здогадаєтесь… Я зустрів його з черговими санітарками у лікарні. Поруч зі мною стояли дві крапельниці і протягом чотирьох днів у мене заливали літри бозна чого. На п’ятий день, коли мене виписували, в палату привезли хлопця, на вигляд років 25-ти, колір обличчя якого я ніколи не зубуду – воно було схоже на вкритий снігом чорнозем. Не знаю, чи вижив той хлоп, але кашляв він як пес…
Я кілька місяців не міг займатися спортом, в мене паморочилася голова і думки в ній не трималися, а випадали звідти, ніби яйця з курки. Я розумів, що ця хвороба не просто грип чи ОРЗ, це щось страшне і невідоме. І я став шукати вакцину.
Не зважаючи на антитіла, я все одно вколов собі дві дози Pfizer, щоб не бути схожим на того хлопця з палати. І заплатив за вакцинацію кілька сотень баксів.
Яке ж було моє здивування, коли довідався згодом, що американські вакцини колють безкоштовно, треба лише записатися і вколотися. Але ще більше моє здивування викликало те, що ціла армія людей категорично виступає проти вакцинації. А частина з них навіть вважає порятунок хворих — вселенським заколотом проти людства.
Потім я побачив, що у соцмережах працюють цілі ботоферми, які, мов скажені пси, рикають на кожного, хто пропагує вакцинацію.
Апогеєм розчарування в розумових здібностях великого прошарку співгромадян було спостерігати за ходою попів і парафіян московського патріархату вулицями Києва, без соціальної дистанції і без захисних масок. Тоді я зрозумів, що Бог може допомогти лише розумним і свідомим, а не тим, хто спокушає Всевишнього своєю тупістю і безтурботністю.
Нині, спостерігаючи за хвилями смертей, привнесених новим штамом дельта, я Христом Богом молю усіх, кого знаю: якщо ви ще здорові, терміново вакцинуйтеся, не наражайте себе і оточуючих на смертельну небезпеку. А якщо мого авторитету замало, прочитайте текст, написаний лікарем Олександрівської лікарні Києві, який наводить Борислав Береза у своєму блозі:
«Вас запакують в чорний поліетиленовий мішок, покладуть на стару зачухрану каталку і вивезуть в коридор. Далі ваш лікар вийде з відділення, де стоятимуть ваші близькі, він скаже, що ви, на жаль, померли. Буквально через секунду в коридорі стоятиме страшенний крик… Ви не уявляєте наскільки це явище вкарбовується в пам’ять, це неймовірно скажений крик. І мені вас не буде шкода, ви вже мертві, ви нічого не відчуваєте, а от вашим близьким буде важко. Вакцинуючись ви бережете близьких від своєї смерті».
Євген Рибчинський, «ГРІНЧЕНКО-інформ»
