Прем‘єр Австрії Карл Нехаммер зустрівся з путіним, який йому нібито заявив, що хотів би, аби війна закінчилася якомога скоріше… Однак, сучасна росія занурилася в такі пласти позаоруелівського абсурду, що не можна бути певним, з ким саме зустрічався прем‘єр Австрії…
Безнадійна, що з історичної, що з моральної точок зору спроба Української православної церки, яка сором’язливо не любить щоб її називали Московським патріархатом, зберегти єдність з Російською православною церквою, живо нагадала події революції 1917-1921 років. Покликана до життя ревоюційними змінами в Європі та історичною логікою національного державотворення Українська Центральна Рада, замість заходитися біля будівництва національної держави і армії, за прикладом тих таки європейських сусідів, які постали на уламках Австро-Угорської та Російської імперій, із запалом гідним кращого застосування зосередилася на намірі демократизувати всю Росію.
Наочна демонстрація гастрономічних уподобань русского міра. Цю ху*ню бомжацька «друга армія» світу привезла з собою на хлібосольну Київщину…
Є жорстокість, є свинство, є підступність. А є нелюдський цинізм. Цинізм від «конячої голови» в уряді РФ, від Пєскова, який розповідає про «голлівуд» у Бучі, до безпосередніх виконавців, власне вбивць і ґвалтівників. Ось яскравий приклад.
Старості прикордонного з москалями села Грем’яч, що на Чернігівщині, Ганні Гавриліній довелося пережити російський полон і знущання. З нею у Новгород-Сіверському поспілкувався журналіст Олексій Коцебчук. Він пише: її вивезли на територію РФ, зав’язавши очі, для страху стріляли над головою. А коли тільки спитала: що ж ви хорошого зробили?, то постригли наголо…
