Ну, той, хто не читав Ярослава Гашека, його роман «Пригоди бравого вояки Швейка», знавісніє, прочитавши мій допис до жирної крапки. Бо зараз я таки в Києві: попервах, з осоружного 24 лютого, побував трішки під обстрілами неподалік Іванкового, а відтак чкурнув до материнського осідку в Карпати. За сей час, надивившись усього і вся, зрозумів: «Учорашні вкраїнці – се не мої люди».
Як на мене, не може бути нічого гіршого, ніж опинитися в російській окупації тим, хто почувається українцем. До речі, дії наших партизанів у Мелітополі, протест рятувальників в Енергодарі, боротьба прапорів у Херсоні — усе це свідчить, що росіянам не вдасться поглинути ці території так просто, як вони поглинули Крим і Донбас, де не було внутрішнього громадянського опору. Ніколи не читала про жодну партизанську війну на територіях першої окупації. Зате в 2 окупаційній зоні неспокійно.
Чом ти засмучена, пташечко мила?
Де твоє пір’ячко, де твої крила?
Де твої зорі, розсипані з ночі?
Чом потемніли, заплакали очі?
Микола Басков — ота згорблена, бліда моль на світлині — стане головою Російської музичної асоціації… До складу також увійшли Лариса Доліна, Надія Бабкіна, Григорій Лєпс та Олег Газманов. «Пора організувати своє, чесне і прозоре, ніж конкурс Євробачення» — кажуть…
