Здосвіта Ілля прогнав парадом отарисько купчастих хмар. Вони сунули грузьким сонним валом, снуючи під собою сиру тінь і пахмур. Одразу густо пахнуло цвітом кропу, хамличчям, затерпло у ніздрях дихом чорнобривців.
Дих Осені
Daily Archives: 2 Серпня, 2022
Магія Діденка і Махна
Не мені сидіти в хаті сидьма,
Край вікна журитись не мені.
Ходить осінь — жовтокоса відьма,
Сипле в трави ниті срібляні.
Не мені жоржину росянисту
Класти в книжку, я ж бо юний, гей!
Через гори сонячного листу
Прокидаю стежку до людей.
(Василь Діденко. Під зорями ясними. К. 1961)
Садок вишневий коло хати і ми – всі в НАТО
Вже 12 років як я проживаю те минуле життя сама, відмотую час назад, гортаю старі фото, де ми були щасливими… Надто сьогодні щемно на них дивитися. Бо це все було за межею війни, і сьогодні наче ніяково вдаватися до тих споминів. Але з роками все частіше згадую оту Ількову романтичну затятість, як він вперто і «провокативно» просував країну до НАТО — його одноосібний «вступ» до Альянсу та заяву Джорджу Робертсону про те, що він і його сім’я хочуть вступити до НАТО.
Що залишається після чоловіка?
У, можливо, справді найкращому фільмі усіх часів є сцена, де Майкл Корлеоне іде по однойменному італійському містечку і питає місцевого: а де ж усі ваші чоловіки? На що той відповідає: загинули у вендеттах… Мені дуже сумно спостерігати за тим, як зникають чоловіки із вулиць наших міст та сіл. Особливо сіл. Медійні та впізнавані ще хоч отримують розголос, суспільний резонанс і достойні похорони, а безіменні сільські чоловіки зникають тихо.
