Хвиля Десни » 25 Жовтня, 2022

Daily Archives: 25 Жовтня, 2022

Культура

Слава арійській Україні!

Published by:

Звісно, я великий мрійник. Те, що понаписував пером, уже не виволочиш і волом! Роками плаваю в хмарах, не тримаючись тверджі… Я – арієць. За кожне своє оприлюднене словечко відповідаю. Я… я… я… Та що ж закопилюю губу свою! Ага… Дочекався: мій зять і син нині б’ють кацапа по морді. Пригадую, хтозна коли приїхавши до Кийова на навчання до Шевченкового універу, на журфаку в тридцять другій авдиторії при всьому курсі один з викладачів [до слова – когут-селючок], узнавши звідки я родом, тицькав у мій бік привселюдно:
– Тільки там, у них, у горах, ще витанцьовують і співають. Незабаром настане естрадна радянська «общность».

Continue reading

Культура

Петро Галич у хаті скраю

Published by:

З легкої руки українського художника Віталія Кошляка згадався Віктор Шакула. За ним на пам’ять стали два Івани — Козаченко і Царинний, Юрко Гудзь. Поети, січені дощем і лютою журбою… Творчий тандем Галич і Шакула — неприкаяний, не приручений… З цього богемного гурту топче земний ряст лише Петро Галич.

Continue reading

Культура

Стоїчний поет Віктор Шакула

Published by:

Нелітня, похолола жовтизна.
Ця пісня вересня весела, та не літня.
Скажи, негордий старче, щоб ти знав,
аби не кожен кущ був у саду – як лютня?
Як лютня, лагідність і лютість примиря,
мовчанню вчить і слухать вісті вітру.
Скажи, скажи: «Дорослішать пора»,
коли ще не пройшла пора ця непомітно.

(Віктор Шакула. Присутність. К. 1989)

Continue reading

Суспільство

Сучі сини і дочки

Published by:

Ви ніколи не приїдете з осоружної рашки на могили батьків, ви ніколи не побачите рідне, бо рід вас уже прокляв… Ви — ніхто, бо вас не чути й не видно… Зневажаю! Звертаюсь до вас, сучі сини й дочки! Ті, що пихато з’їжджалися щоліта попити свіжого молока й пожерти молодої картоплі в батьківській хаті. Що звисока дивились на тих, хто сіяв, орав, зберігав…

Continue reading