Пам’ятати важливо, але цього замало. Ще важливіше усвідомлювати що саме ми пам’ятаємо, чому воно відбулось і як уникнути його повторення. Не пригадую вже, минулого року чи позаминулого в день поминання жертв Голодомору в мережі з’явились поодинокі фото, де люди поруч зі свічками на підвіконня ставили зброю. Якісь короткостволи чи навіть газові. Пам’ятаю, що я, як переконаний пацифіст, сприймав це як надмірний пафос і недоречність. Мовляв, до чого тут зброя і кому ви взагалі зібрались мститись, якщо винуватці геноциду повмирали вже давно.
Пам’ятати про Голодомор
