В цей день 1918-го року відбулася битва під Крутами… Юні українські патріоти загинули, але залишили нам Заповіт боронити рідний край. Вiд Iвана 15:13: Ніхто більшої любови не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх… На ту оптимістичну, як виявилося набагато пізніше, трагедію Павло Тичина відгукнувся віршем
Жовтень 2012 року. Стою біля колекції марочних вин у підвалі історичного шато «Князя Трубецького», що в селі Веселе Бериславського району. Для мене вона знаменна тим, що починається майже роком мого народження (якщо вже бути точним, на рік пізніше) – 1957-м… Через 10 років по тому вона буде розграбована. Рашистами. Коли днями отримав від земляків страшні знімки (язик не повертається назвати їх світлинами), серце моє облилося кров’ю. Це важко сприйняти і очима, і розумом, у що перетворили російські окупанти перлину правобережної Херсонщини – виноробню «Князя Трубецького».
Сьогодні цигани зробили те, що давно хотіли: навідали класика української сатири — Євгена Дудара. Тим паче днями він мав ювілей. Ця поїздка з тих, які закарбовуються на все життя. Пан Євген живе, як він сам каже, «на хуторі Мозамбік, що в самому центрі джунглів Європи». Знайти було не просто, однак ми впоралися.
Я читав у книжках, що на світі є любов, вірив і не вірив — мало чого можуть понаписувати письменники у своїх творах, послуговуючись неприборканою фантазією… Я сам складав вірші і пісні про любов, уявляючи її, вимарюючи, заклинаючи, закликаючи.
