Кілька слів про позицію західних інтелектуалів «лівого спрямування» в питанні російсько-української війни. Яскравим виразником цих поглядів є газета «Нью-Йорк Таймс» і Голлівуд. Як кажуть: немає нічого нового під сонцем. Як і під час В’єтнамської війни, вони проголошують гасла миру й дружби у всьому світі, щоб не гинули невинні люди. Ці інтелектуали, що взагалі ніколи не вчили історію, існують у вакуумі аісторизму.
Щойно сіла писати про «Люксембург, Люксембург», як раптом дзвінок у двері. Прийшла жінка знімати показники лічильника, і така бадьора й грайлива, що мені здалося, ніби Лукіч десь тут поруч за кадром пише для неї репліки. «Ой, красуня, та це нічо, шо ви в халаті! Я ж не надєялась, що ви зранку як королева красоти мене зустрінете, хахаха. Так, сонечко, диктуйте… Ой, ну яка ж розумна! Не те, що той дід, придурок кончений, в якого я оце тіки шо була».
Літо. Баба Ольга миє огірки біля колодязя. Миє рвучко, нервово, з матюками. Бо для матері миє. Мати приїхала. Щодня ти мріяв і майже молився, щоб вона сюди не їхала, сиділа в своїй квартирі і не їхала сюди ніколи. Але завжди приходив час, коли біля воріт спинялись червоні Жигулі. Ти збирав себе в жмут десь під горлом, і починав чекати.
