Що чекаєте для України від завтрашньої зустрічі у верхах НАТО (по-модньому зветься самітом)? Я – нічого. Ні, будуть, звісно, голосні заяви, будуть оголошені деякі потрібні для війни речі, як ось Атакамси – і це чудово, бо як вірно сказав литовський міністр Ландсбергіс, затримка західних поставок зброї – це кров українських громадян.
Липень… Цвіте-відцвітає липа… Пахне медом, бджолами й поезією… Ніби й війни нема… Пригадую, як в іншому столітті, в іншій державі, в іншому житті, дочекавшись липня і відпустки, я брала квиток до Києва на будь-який міжнародний потяг, що проходив повз Чернівці, з надією: придбавши у Спілці письменників путівку на два тижні у БТ «Ірпінь», поблукати його парком, лугами над річкою Ірпінь, щоб потім цілий рік згадувати його цілющу натхненням ауру…
В Чернівцях треба починати робити дурниці якомога раніше, щоби був час їх виправити. Так говорив колись один майстер індпошиву одягу на ім’я Фіма. Потім він поїхав, здається, до Німеччини, щоб робити дурниці там, бо довідався, що в тих країнах дурниці виправляє за тебе уряд… Окрім того йому забаглося спробувати себе у гетеросексуальному колективі, а не в колективі свого ательє.
А от що було б, якби Горбачов утримався при владі? Може, сталося б «цивілізоване розлучення» й на місці СРСР зараз були б цілком демократичні держави? Як це сталося, коли розпалася Британська імперія. Таке ось риторичне питання десь побачив у соціальній мережі. Людина явно любить «Горбі». Ну що ж пару слів на цю тему. Те, що Михайло Горбачов був негідником, яких мало на цьому світі — не моя характеристика. Так про нього відгукуються люди, які його близько знали. То був бездушний монстр.
