Хтось полюбляє цитувати відомого письменника Сергія Довлатова: «Мы без конца ругаем товарища Сталина, и, разумеется, за дело. И все же я хочу спросить — кто написал четыре миллиона доносов?» Але от в чому питання: зараз рф охоплено справжньоєю епідемією доносів. Лік іде на сотні тисяч, і масштаби доносів часів Сталіна, Калініна, Берії, Жукова скоро видадуться дитячими у порівнянні з тим, що коїться під мудрим кермуванням путіна, матвієнко, борнікова, шойгу.
Сидять після недільної Служби за столом у кума під грушею. Федорцьо це називає «другим причастям». «Знаєш, Федорцю, – каже кум, – я слухаю різних воєнних експертів і жоден ще достеменно мені не пояснив, яка ціль цієї війни».
«Мені теж, – мовить Федорцю, – але я тобі поясню».
«То яка?»
Можна тисячу разів читати про Чернігів, а можна взяти — і приїхати, і побачити те, що не написала Вікіпедія, і закохатися у ще одне українське місто. Чернігів — це довга і славетна історія з намоленими впродовж багатьох століть храмами і монастирями.
