Сидять після недільної Служби за столом у кума під грушею. Федорцьо це називає «другим причастям». «Знаєш, Федорцю, – каже кум, – я слухаю різних воєнних експертів і жоден ще достеменно мені не пояснив, яка ціль цієї війни».
«Мені теж, – мовить Федорцю, – але я тобі поясню».
«То яка?»
«Ти зараз п’єш зі мною сливовицю з якою ціллю?»
«Просто, щоб пити…»
«А салом закусуєш із якою ціллю?»
«Щоб їсти…»
«А до церкви в неділю ходиш із якою ціллю?»
«Щоб молитися».
«Ну от і маєш відповідь, Митре: ціль цієї війни – воювати».
«Лише тому й почали її?»
«Хворий розум почав».
«А хто ж тоді її скінчить?»
«Здоровий розум».
«З якого боку?»
«А це вже вирішить Вищий розум…»
Мирослав Дочинець
