Щойно дочитала роман Леоніда Ісаченка «Гонитва на виживання» (видавництво «Апріорі»), — емоції хлюпають через край. Книжку я придбала якийсь час тому, але чомусь руки не доходили до неї, щось мене тримало на відстані. Певно, треба було зійтись у певному вимірі зіркам, щоб твір не просто переглянути, не просто перебігти очима, а ще й переосмислити.
… Цілий червень здавали екзамени. Потім був випускний. «Всі дороги тепер відкриті перед вами, діти!» — казала класна керівничка Уляна Петрівна. Насправді перед нами була відкрита тільки одна безальтернативна дорога: в чайну, а потім — на гору. На горі було кладовище, гора називалася «Весела». Ми там їли канхвети і запивали їх лікеро-водочними напоями…
У Фейсбук часто можна побачити фото 1960-х з Ірану, на яких бачимо іранських жінок без чадри. І люди часто пишуть у коментарях, який це був прекрасний час, коли Іраном правив шах, і як усе змінилося на гірше після революції 1979 року й приходу до влади Хомейні. Однак це зовсім не так.
Перемога ультра-правих Ле Пен у Франції дуже тривожний дзвіночок. Не лише для самих французів, але й для українців — ні для кого не таємницею щире кохання між нею та рашистським диктатором хвв. Є побоювання, що Франція може стати на край прірви з власною диктатурою.
