Ексклюзивна хвиля

Не на тих напали! Тут їм і гаплик

Що таке шалені обстріли міст? Якщо б впало хоча б половина того, чим цілили… Картина така. Пів Києва нема. Жертви, руїни, плачі. А потім, коли спам’ятаються — замежне горе. Зашкальна біда. Я в жодному фільмі про війну, навіть фантасмагоричному, не бачив того, що бачив з вікна.

Вікна я відчинив, щоб мене дешево не посікло шклом. Ніч була хмарною. Весняною, з божественним бузком у ніздрі. Тому те, що я бачив, літало нижче. Його було багато. Воно було нерозбірливим в траєкторіях і децибелах. І коли до твого даху метрів 300-200 — це прибирає твої понти махом.

Коли дрижать вікна, скаче дім і вмикаються всі автосигналізації — розумієш, це вже тут. Жодна жінка і дитина у квартирах поруч не мають броніків, чи навіть джгутів. Всі тут тепер грають у рулетку. Рулетка — це коли одна кулька втрапляє у одну соту. А тут кульок, аж очам тісно.

Наше ППО — унікальне!

Прекрасними виросли діти у батьків, котрі продавали Україну навіть без присилування. Крали, що могли у 90-х. Діти виросли іншими. Всупереч базарам і брехням гидотних президентів-зрадників . Це чудо! Ці хлопці і дівчата, без рвання вишиванок на грудях, тримають наше небо і ламають хребет одвічному ворогу України! Їм вставляють палиці у гусениці союзницьких танків, їх обкрадають і зраджують як ніколи в українській історії. Але вони творять свою, іншу історію. Це великі герої.

Але зараз не про них.
А про тих киянок, котрі після таких жахів вночі, гуляють з дитячими візочками, купують діткам морозиво. І знаєте, вони одягнені як з глянців. З шикарними зачісками і впевненими очима.

А ще про зухвалих жінок, котрі привозять з села киянам молоко, зелену цибулю і часник, курей і сало. Це великі волонтерки! Бо вони розказують, як біля «… Маріїної хати впали кавалки від ракети , селом гасили, але мені треба було везти товар на базар, то я далі не знаю…»

Не на ту країну вони напали. Тут їм і буде гаплик. Яке ємне українське слово! Тому все буде ок.

P.S.
До речі. У Києві української мови тотально більше. Сподіваюся у цій же прогресії буде більше української влади. Віримо в ЗСУ. Вони головні і перші сьогодні у державі. Все решта — врємєнноє правітєльство.

Сергій Сулима

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *