Суд в Україні повернув українців до сталінського правопису! Скасували український правопис і повернули совєцький! Вчинили вкотре акт дискримінації проти українців. Нагадаю історію питання. Український правопис, яким ми користуємося сьогодні, і який тепер скасували, народжувався довго і в муках. З поверненням незалежності у 1991 році українські мовознавці поставили питання і про повернення до нашого, українського, питомого правопису.
Багато українців здивувалися.
А що, в українців раніше був не такий правопис? Так! До сталінського терору, українська мова була інакша і будувалася (створювалася) за українськими правилами. Я вже мовчу про козацьку добу, коли українці не розуміли московитів та їхню мову, а на Січі були тлумачі (перекладачі), які перекладали розмови московських послів, щоб козаки розуміли, про що ті говорять.
Так от, в сталінські часи українська і російська мови дуже відрізнялася. І правила правопису відрізнялися. Наприклад, у московитів нема слів на -ірня, -арня: книгарня, книгозбірня. Відповідно, совєти і нам, українцям, стали забороняти так творити слова. Можна було писати «книжковий магазин», бо так у московитів, а не книгарня.
Або інший приклад. Стало заборонено українцям казати «хитун» на те, що хитається. Треба було казати лише так, як московити – маятник. Були заборонені тисячі українських слів, бо ці слова були московитам не зрозумілі і творилися за українськими правилами. Московити стали нам нав’язувати свої правила правопису. Українських мовознавців, які казали, що то московські правила, не українські, і ці московські правила руйнують українську мову – всіх розстріляли…
Правопис українцям утвердили сталінський, московитський. Слова стали утворюватися так, щоб вони були близькі за звучанням з московськими словами. Дві мови стали штучно наближати одну до одної. Нащо? Бо мова – це світогляд! Московитам треба було утвердити свій світогляд. Тому вони нашу мову витісняли своєю, і наші слова переробляли на свій, московитський лад…
Пройшло багато років, ми здобули незалежність, і мовознавці почали порушувати питання про повернення рідного правопису. Однак московська колона в Україні і у владі така потужна, що не давали цього робити. Новий (старий) правопис народжувався у великих муках протистоянь. Група науковців під керівництвом вченого, мовознавця Василя Німчука напрацювала в 1999 році правопис, який був поверненням українців до своєї рідної мови, до своєї ідентичності.
Варто зауважити, що Німчук присвятив усе своє життя науці. Він не відволікся від науки на створення родини, народження дітей, але мав дуже багато вдячних учнів і послідовників. У 1999 році зажевріла надія, що влада таки утвердить напрацьований групою Німчука правопис. Та скінчилоя тим, що московити підняли такий скандал в Україні, що кучмівська влада відсторонює Німчука від роботи над його дітищем, і правопис не утверджує.
Німчук невдовзі помирає. Його близьке оточення стверджує, що протиправописні дії влади і московитів пришвидшили смерть відомого українського мовознавця. Він тієї наруги просто не витримав.
З 1999-го минуло 20 років. Сталася революція Гідности. І сподвижники Німчука вкотре порушили питання про повернення до українського правопису. Мовляв, надворі 2019 рік, а українці й досі користуються сталінським правописом. Оскільки влада була нібито патріотична, то дозволила напрацювати новий правопис, одначе, відмовившись навідріз ухвалювати правопис Німчука.
Призначили нову робочу групу, відлучили від роботи над правописом інститут мови. І стали шматувати правопис Німчука. Переробляти. Переписувати. Нащо?! Щоб догодити московській колоні в Україні. Зліпили докупи вишиванку і сарафан. Кокошнік і віночок. Залишили у правописі правила, які були раніше, зручні й звичні для московитів. І ввели паралельні форми, українські, для тих українців, які готові були ради України вчити нові правила.
Тобто, московити і покручі могли користуватися сталінськими правилами – і це було б правильно. Українці могли користуватися українськими правилами – і це теж було б правильно. Можна було б по-московському писати «проект», і по-українському – «проєкт». Можна було б по-московському писати «аудиторія», і по-українському «авдиторія».
У 2019 році цей Новий правопис у кокошніку з українським віночком Кабінет міністрів України ухвалив. Але українці були раді й цьому покрученому гібридному Правопису. Адже українці так намагаються сподобатися московитам, так їм догодити. Українців постійно влаштовують якісь компромісні варіанти. Отож і такому правопису, який керується не глуздом і українським мовотворенням, а враховує побажання московських пересічних — раділи.
Минуло три роки. Настав 2021 рік. Студенти стали захищати роботи, керуючись українськими новими правилами. Журналісти стали писати «проєкт», замість «проект» тощо. Ні в кого не відпала від цього рука чи вухо. Однак, московити в Україні не хочуть поступатися. На відміну від українців, не збираються йти на компроміси. Вони не хочуть, щоб, українці в Україні мали свій український правопис. Вони не хочуть, щоб ми мали свою українську ідентичність. Московити подають в суд і 28 січня 2021 року Суд своїм рішенням скасовує Рішення Кабміну 2019 року про перехід на український правопис.
Суд повернув усіх: і московитів і українців – до СТАЛІНСЬКОГО правопису. Вкотре в Україні вичинено акт дискримінації державного рівня проти українців.
Лариса Ніцой
