Культура

100-річчя Дмитра Прилюка

Сьогодні виповнюється 100 років від дня народження Дмитра Михайловича Прилюка — публіциста, письменника, педагога, доктора філологічних наук, професора, засновника українського журналістикознавства, декана факультету журналістики.

Вперше зустрів його в коридорі жовтого корпусу КДУ, коли став першокурсником факультету журналістики. Суворий, пронизливий погляд з-під брів високого, кремезного викладача–ветерана запам’ятався на все життя.

Зустрічалися частенько, чимало чув про нього хороших відгуків. Після першого курсу призвали до прикордонних військ. А коли повернувся після служби, повідомили, що вже рік як його поховали…

Темою своєї дипломної роботи обрав українську спортивну журналістику. У той час активно співпрацював з редакцією «Спортивної газети», редактором якої був Юрій Пересунько. Частина матеріалу вже була готова, коли під час одного з візитів до батьків на Херсонщину заглянув до місцевої книгарні.

Привернула увагу одна книга.
З обкладинки на мене дивилися знайомі очі – то була книга спогадів про Дмитра Прилюка. Коли прочитав, ніби перемкнуло: дипломну потрібно писати про нього.

Повернувся до Києва і перш за все познайомився з дружиною Дмитра Михайловича — Вірою Григорівною Жданенко. Левову частку матеріалів для дипломої роботи надала вона, познайомила з рідними, друзями, колегами. А в день захисту прийшла мене підтримати. Також допогали в підготовці керівники дипломної роботи професор Володимир Іванович Шкляр і професор Юрій Феодосійович Ярмиш.

Несподівано натрапив в Інтернеті на цитату зі своєї дипломної, використану у роботі І. М. Забіяки «До питання про складання покажчика творів Д. М. Прилюка»: «А в цей час, — як пише автор дипломної роботи Віталій Курінний, – у Москві, на Всесоюзній виставці досягнень народного господарства був оголошений конкурс газет на краще висвітлення життя села. Туди ж було представлено і «Колгоспне село». І що ж! Газеті було присуджено перше місце, а її редактора нагороджено малою Золотою медаллю та іменним годинником. Це була перемога. Але відзначив її Дмитро Михайлович уже в ранзі безробітного. А незадовго до цього його було нагороджено орденом Трудового Червоного Прапора».

З одного боку, тодішня система не могла обійтися без Прилюка, визнаючи його талант, з іншого — не могла змиритися з ним.

До слова, у місті Деражні і селі Божиківцях Хмельницької області на честь Прилюка названі вулиці. У Божиковецькій сільській бібліотеці відкрито музей, де щороку, 8 листопада, проводяться Прилюківські читання.

8 листопада 2018 року на державному рівні в Україні відзначається пам’ятна дата — 100 років з дня народження Дмитра Прилюка (1918—1987).

Віталій Курінний

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.