Переглядаю списки прочитаного за рік від різних, зазвичай незнайомих людей. Читаю книжкову аналітику. Маю власні спостереження. Порівнюю. «Два мира – два Шапиро» (цитата в оригіналі звучить точніше). Що показує книжкова аналітика? Українці найчастіше купують і читають жанрову літературу. Перші місця — детективи, любовні романи, історичні романи.
Причому перекладних більше, хоча Світлана Талан і Люко Дашвар позицій не втрачають теж. Останніми роками піднялася українська класика. Мої спостереження: українці, крім допрочитання нашої класики, нічого крім фантастики і фентезі в упор не бачать.
Списки прочитаного. У різних людей збігаються позиції — Кідрук і Павлюк, це фантастика і містична атмосфера відповідно. Є чимало української класики. І лише дещиця лідерів ринку: детективи, любовні та історичні романи. Ще раз: те, що продається найкраще і те, що в лідерах уподобань за аналітикою, фейсбучними книголюбами або не читається, або майже не читається (маю на увазі Крісті, Геррітсен, Гранже, вони згадуються вряди годи).
Висновок.
Читаючі мешканці Фейсбуку справді читають по 50-80 книжок на рік. Проте ця публіка — декларативні сертифіковані сноби. Якщо винести за дужки класику, фантастику і фентезі, вони найчастіше читають ті книжки, які продаються дуже погано. Тим часом ті, хто робить продажі детективам, любовним та історичним романам — у Фейсбукові «не живуть». І свої читацькі списки не виставляють.
Висновків не буде. Не ставлю цій ситуації ані +, ані –. Добре, що є читаючі люди. Але читачі масової літератури просто читають. А читачі іншої + фантастика і фентезі (в Україні вважається високою полицею) хочуть показати, наскільки вони інтелектуали.
Андрій Кокотюха
