Феномен БС

Давно хотів підняти цю тему. Попри те, що можна лише вітати наявність читацьких груп в Інтернеті – і більше того, саме «власне читачі», не професійні критики чи оглядачі – відкривають глибини і несподівані сторони твору (бо реагують не менше серцем, ніж розумом), – усе частіше зустрічаються БС, «безапеляційні судді». Про річ, яка визнана в багатьох країнах, якась Світлана або Марина може написати: «Автор просто не вміє писати», або й «Це просто лайно».

Коли дивишся, хто є ті Світлана чи Марина, то вони ніхто, в сенсі професійного стосунку до літератури. Світлана може бути бухгалтером, а Марина – брокером. З’ява БС – цікавий феномен.

З однієї сторони, читачі мають право на суб’єктивну точку зору, перебувати на рівні «мнє ета нє нравітся!» і навіть «ета дєрьмо». Іноді для аргументації подають такі «аргументи»: «персонажі мертві», «нема логіки», «роман затягнутий, нема інтриги», «бідна мова», «автор не знає, що таке література» тощо. Найбільше вражає, коли «автор не знає, що таке література» або «він не вміє писати» Світлана вживає щодо якогось всесвітньо визнаного автора.

Робить це Світлана найчастіше тому, що таким чином вона відразу виділяється серед десятків, а то й сотень членів читацької групи, які постять. Навіть якщо вона свою думку висловлює не в пості, а в коментах до постів інших членів групи. Скажімо, хтось хвалить книгу лауреата Нобелівської премії, йдуть десяти захопливих коментарів, що підтримують пост, а тут Світлана заявляє: «а на мою думку, це лайно!».

Всі в шоці, а Світлані – увага. Зазвичай на таке члени дискусії реагують незгодою, починають Світлані опонувати, але завжди знайдуться такі, які скажуть: «мені також ця книга не зайшла», а ще хтось напише: «це ім’я явно роздули». Таким чином Світлана стає щораз більше помітною. І чим більше вона стає помітною, тим більше людей, підсвідомо попадаючи під вплив її авторитету, що росте у групі, починають «піддакувати» Світлані (безапеляційність – відомий прийом для будування авторитету всередині групи, оскільки вона сприймається на рівні підсвідомості як володіння якимось глибинним знанням, а сам БС як носій можливої істини).

На жаль, замкнуті читацькі групи діють на рівні психології як будь-яка замкнута група (тут найяскравіший приклад – релігійна чи будь-яка інша секта, де лідер завоювує собі авторитет безапеляційністю і завжди є БС, «безапеляційним суддею»).

Ярослав Мельник