Культура

«Ключі Марії» із рук Винничука й Куркова

Автори цієї книжки є безсумнівними фаворитами мого особистого переліку найкращих сучасних авторів. Тому виходу в світ книжки, написаної у їх співавторстві, я чекала з великим нетерпінням. Цікаво було, як зістикуються в одному творі такі різні за манерою письма письменники. Йдеться про роман «Ключі Марії», який є спільним витвором Юрія Винничука та Андрія Куркова. Книжка побачила світ у видавництві «Фоліо».

Здавалось, том на 568 сторінок читатиму тижнів зо два. Але насправді дивним чином я прочитала роман за чотири дні! Це небачена, як для мене, швидкість читання. Книжка якимось магічним чином не відпускала від себе. Насправді жанр, в якому написано роман, не є моїм улюбленим.

Дія роману відбувається в двох, ба навіть трьох часових площинах. Одна — початок Другої світової війни, де події розгортаються у Львові та Кракові. Друга площина — осінь 2019 року, Київ і частково маленький грецький острів. Але є ще третя площина — це злам ХІ-ХІІ століття, хрестовий похід галицького лицаря Ольгерда та його побратимів на Святу землю.

Ця частина є начебто довідковою, вона повертає нас до тієї епохи, яку вивчає професор історії Львівського університету Богдан Курилас на початку сорокових років. Його, як фахівця, залучає до роботи спеціальний відділ НКВС. Чекісти вважають, що в хроніках Ольгерда є закодована інформація, що дозволить заволодіти супер-силою, а відтак зробить червону армію непереможною. Але зацікавлені цією проблемою не тільки совєти. Третій рейх створив цілий секретний відділ Аненербе для дослідження таємничих вчень та пошуку речовини, яка зробить німецьку армію непереможною.

З допомогою свого сина Олеся та його знайомої на ім‘я Арета Богдан Курилас опиняється у Кракові, де й отримує завдання на дослідження хронік Ольгерда вже від німецьких спецслужб.

Нашим часом київський чорний археолог Олег на прізвисько Бісмарк випадково стає фігурантом дивної історії. Його підпільні розкопки біля Софіївського Собору призводять до сумнівної авантюри. Дивні артефакти, які він розкопує в древньому похованні, ведуть до групи радянських археологів, які колись теж розкопували це поховання. Ймовірно це могила лицаря Ольгерда, який знайшов своє останнє пристанище під стінами Софії Київської.

Бісмарк (Олег) знайомиться з дивною дівчиною на ім’я Ріна. Це знайомство особливим чином вплинуло на напрямок розслідування та на його долю загалом. Ключовим елементом цієї таємниці є жінка, що наділена особливими здібностями. Вона присутня в різні часи і епохи в різних іпостасях, але завжди несе особливу місію для людства. «Шершень ля фам», як кажуть французи! І це беззаперечний факт.

А тепер — що мене привабило в цій книжці, а що не дуже. Вся історично-пригодницька частина — мов бальзам на мою читацьку душу. З тим автори мені ду-у-же догодили. Особливо той, хто писав про минувшину. Але в романі домінує містична складова. І це для мене суцільне випробування. Ну, не сприймаю я цієї фантасмагорії, хоч плач! Мій раціональний мозок, певно, не здатний цього перетравити.

Ось чому я в захваті, що таку контроверсійну, з огляду на мої уподобання, книжку мені вдалося подужати за кілька вечорів. Мабуть, в тому і полягає майстерність авторів — цілком і повністю заволодіти увагою читача, навіть якщо він не є серед цільової жанрової авдиторії.

Чого б мені ще хотілося від роману, то це більшого перехрещення сюжетів різних часових площин. Вони надто автономно існують один від одного, перетинаючись лише в своїй містичній складовій. Відчувається, що ці сюжетні лінії писалися незалежно одна від одної в часі і просторі. Цілком можна було видати дві повноцінні книжки і вони би мали повне право на існування.

Та загалом, незважаючи на мої особисті і дуже суб’єктивні зауваження, роман «Ключі Марії» — це надзвичайно цікавий і непересічний твір. Його з’ява у світ — особлива подія в українському літературному середовищі. Роман, безперечно, знайте свого вдячного читача. Тим більше, що таємниці, які беруть початок в глибинах історії лицарів-тамплієрів — то безпрограшна тема будь-якого сучасного художнього твору.

Тож не зволікайте і сміливо беріться за читання. Хіба ж вам не пече дізнатися, ключ від яких дверей зберігає Марія?

Галина Новосад

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *