Де три гори вряд – там і три вітри, кажуть люди. Вітри-збирачі. Перший вітер забрав її батька. Той повалив дерево, а воно його. Дерево дужче за чоловіка. А вітер сильніший за дерево. Так поклав його на землю, як хотів – тріски і кістки впереміш. І вона, донька його, відчахнутою тріскою лишилася в хащі життя…
Автори цієї книжки є безсумнівними фаворитами мого особистого переліку найкращих сучасних авторів. Тому виходу в світ книжки, написаної у їх співавторстві, я чекала з великим нетерпінням. Цікаво було, як зістикуються в одному творі такі різні за манерою письма письменники. Йдеться про роман «Ключі Марії», який є спільним витвором Юрія Винничука та Андрія Куркова. Книжка побачила світ у видавництві «Фоліо».
Київ. Щойно по вулиці Тарасівській повз мене, тримаючи в одній руці відкриту пляшку «Джоні Волкер», а в іншій маленьку відкриту колу, пройшов задумливо чувак. Я завмер, хотів щось спитати, та раптом він теж спинився і поглянув на мене.
