Лєнін в мавзолеї, напевне, по ночах витанцьовує на радощах, поки ніхто не бачить: збулася його мрія! В Україні, просто зараз, і продовжує набирати обертів. Коли люди без фаху, знань чи хоч трохи досвіду опиняються біля управлінських важелів – скрізь! І вирішують, чи то пак «порєшают» що робити тим, хто, на відміну від них, у справі тямлять. Бо на те вчилися й шліфували вміння роками, за що мають визнання і професійні відзнаки. Але долю країни в кінцевому рахунку зовсім не вони вирішують, ось що трагічно. Вакханалія невігластва і парад агресивного аматорства.
Це коли «Люся» – в нас воєнний, даруйте, «експерт». Тренерка з інтимного фітнесу – дипломат. Офіціантка з Рагулівки – редакторка видання. Кумедно-ганебний список можна продовжувати.
Зараз зі своєї дзвіниці кажу. Недавно спілкувалася з колегою. Веселі, сестро, часи настали: добути факти, залучити експертів, створити контент – це лише половина справи. Друга, і ця направду виснажлива – донести своє твориво до аудиторії, щоб його прочитали-побачили. Або поширювати по соцмережах, тоді й починаються «веселощі».
За що давно хочу підвішати Марка Проклятого саме за те, що Ви подумали – бо це «завдяки» йому порядну професійну журналістику підмінили нікчемним тіктокерством і безграмотним блогерством. Та ще й переконали загал, що саме так і треба – отуплюватися до нижчеплінтусового рівня. Губаті дівчатка-хлопчики в кадрі з нісенітницями ні про що. Ніякі ведучі з відсутніми дикцією і знанням хоч однієї мови. Чи фотка і 2 речення тексту, написаного з помилками – це пріоритети на пикокнижці. Аби швидко, часу не гаяти, бо всі поспішають.
Зате стаття-лонгрід, яку тижнями створювали, добре відзнятий відеосюжет, документальний фільм – в топ алгоритму їх ніколи не поставлять! Бо довгі й спонукають думати, а це нині майже гріх. До того ж, ваше ЗМІ мусить належати до «білого списку» дозволених на фб, який складають – хто? Правильно, благословлені все тим же Марком «експерти». Диктують, що казати можна, що ні.
Ви проти примусової штриканини? Не вважаєте каками республіканців США? Ласкаво просимо до чорного списку! Добре, ви якось від нього відпетляли. Пропонуєте свій текст чи відео в групах. Хто ще не в курсі – в багатьох адміністраторами ті самі офіціанти з рагулівок. Ловлять садистичний кайф, спускаючи в каналізацію фахові дописи, зате поширюючи різну низькопробну лабуду. Чи повчаючи (!) авторів, як треба писати. Напівгорамотні дядьки й тітки нахабно вказують людям з кількома вищими і десятком-другим професійних відзнак.
Це не такі вже й дрібниці, як здається на перший погляд. Бо війни виграють, як відомо, не армії та гармати, а вчительки парафіяльних шкіл і священики (неточна цитата Бісмарка). Ті, хто формують свідомість. Журналісти, коли хочете – це два в одному, вчительки й священики. Бо суміжна професія – нести громаді інформацію, робити людей освіченішими.
Не хочу зайве нагадувати ще одну цитату, про справжні володіння того, хто має повноту інформації. А хто ні, отримують «експертні» оцінки, від яких плакати хочеться. Плюс все перелічене вище. Тільки ось отримувачі такому станові справ навіть раді. Що ж, плачемо в квадраті.
Я не знаю, коли воно, нарешті, повернеться до старої-доброї класики: своєю – і тільки, а не чужою! – роботою будуть займатися фахівці, не аматори. Здогадуюся лише, що до наближення Перемоги класика має найбезпосередніше відношення.
Людмила Пустельник
