Це неможливо. У Львові звільнили вчительку української мови (завуча школи) за те, що зробила зауваження дитині-переселенцю говорити в школі державною мовою. Звільнили з приписом-забороною обіймати посади в майбутньому. Як?! Як таке могло трапитися у Львові? Чому змовчали вчителі? Де голос інтелігенції? Чому ніхто не відстояв, чому не піднялися на бунт?
Мать-переселенка пожалілася, що її рєбйонка прітєсняют. Відділ освіти прислав комісію з 12 защітнікофф – і, вуаля (!), завуча звільнено! Львівські вчителі, ганебно змовчали. Змовчали! Школа імені Ірини Калинець! Школу названо іменем львів’янки, яка багато років провела в московитських таборах, але дожила до наших днів і померла 10 років тому.
Ви уявляєте, щоб у Польщі, Німеччині вчитель сказав переселенцю відповідати на уроці польською/німецькою мовою – і за це польського/німецького вчителя було звільнено? Ну, я ще розумію складнощі, що то іноземні країни і мова іноземна, а тут же переселенці в межах своєї країни!
Але на цьому ДНО себе не вичерпало. Після звільнення завуча (виявляється, ще у вересні, і мовчали ж у «тряпочку») тепер учителі в школі кажуть: «Сєня/Вєня/ Кіріл, вам якою мовою зручно говорити? По-московськи? Отак і говоріть, нікого не слухайте. Говоріть, як вам зручно». Хлопчика, яка назвала Сєню/Вєню/Кіріла – млями, вичитали перед усім класом і зацькували вчителька уже з іншою мать-пєрєсєлєнкою, яка ходить тепер в школу, як на роботу і читає дітям (під наглядом учительки) лекції про «тожеукрАінцев». А дитину-українця, який назвав речі своїми іменами, батьки змушені були забрати зі школи на дистанційне навчання.
Львове! Це ДНО. Українці Львова повинні згуртуватися і звільнити всю комісію, яка звільнила завуча. Інакше, це буде не дно, а ДНИЩЕ.
Думаєте, такі випадки поодинокі в Україні?
Село Аджамка на Кропивниччині. Два тижні тому перед самими канікулами стається скандал один в один. Мать-пєрєсєлєнка прийшла з вимогою звільнити вчительку української мови, яка на уроці зробила зауваження учневі відповідати українською. «Мой син всєгда разгаварівал і будєт разгаварівать на рускам. Увольте ету учітєльніцу. Ана буліт маєво сина», — заявила мать у школі. А вчителька, на секундочку, має звання, та ще й мати загиблого героя, який похований у цьому ж селі цієї ж весни.
Що робить шкільний колектив? Ставлять вимогу перед сільською радою: «Звільните вчительку – звільнимося ми всі». Вчительку відстояли. От що значить козацький край і село – нащадки козаків, які оселилися тут після зруйнування Січі, і яке входило в Буго-Гардівську паланку Війська козацького Низового. Село, до речі, і досі ділиться на сотні. Захоплююся неймовірно.
Львове, може тобі Аджамських учителів прислати, щоб поділилися досвідом, як відстоювати своїх? Господи, невже фраза «Львів зогнив» — це правда? Не вірюююююю!
Лариса Ніцой
