Відкрила для себе письменницю марокканського походження Лейлу Слімані, що пише французькою. Її роман «Солодка пісня» отримав Гонкурівську премію. Однак особливе задоволення я отримала від найновішого її роману «Подивіться, як ми танцюємо» (2022), що є родинною історією на тлі Марокко кінця 1960 — початку 1970 рр.
У центрі твору — подружжя фермерів Аміна, зрозуміло, мусульманина, і Матильди, що походить із Ельзасу. На процвітаючій фермі зростають їхні діти — син і донька. Амін розуміє, що йому нікому передати справу свого життя — усі ці мандаринові й мигдальні дерева, бо 
його ферма не може конкурувати із широким світом, який пропонує його дітям безліч можливостей.
У романі динамічно подано історію Марокко — авторка консультувалася з істориками — і це відчутно. Тут є згадки і про політичні репресії, і про замахи на короля Гасана ІІ, про аграрну реформу, звичаї місцевого населення, про прірву між бідарями і буржуа.
Любителі руху гіппі дізнають із роману чимало цікавого про розвиток цього руху в Марокко. Слімані підкреслює, що саме французька, а не класична арабська є мовою марокканських еліт. Письменниця дотепно змальовує провал Аіші (вона працює лікарем-гінекологом у Рабаті), яка запросила на вечерю колег свого чоловіка — чиновників кабінету міністрів, накупивши у французькому магазині смаколиків зі свинини, яку, зрозуміло, ніхто із запрошених так і не попробував.
Зудар традиції із прогресом і новинками — одна з важливих тем цього твору. Напр., Аіша наймає Фатіму із племені туарегів для допомоги в господарстві й одразу змушена обстригти свою помічницю й виводити у неї воші. Скільки сліз пролила Фатіма над своїми обстриженими локонами.
Цей роман зовсім не про занепад родини, як може видатися у руслі традиції, започаткованої Томасом Манном. Навпаки, це роман про народження у фермера Аміна внучки, про його танець із дружиною, за яким спостерігають здивовані селяни. Одне слово — роман про щастя.
Твір приваблює не тільки своєю екзотикою, постколоніальною реальністю і психологізмом, а й надзвичайно легким стилем, іронією, гумором і правдивістю. Лейла Слімані також написала книжку про сексуальне життя в Марокко. У романі ця тема також присутня.
Роксана Харчук
