Культура

На кухні у Степана Колесника

Його статтю розглядало політбюро ЦК Компартії України. Але обійшлося без арешту. Хоча особисте життя поламали. Степану Колеснику сьогодні 90 років і він читає та веде свою сторінку у Фейсбуці! Мій викладач на факультеті журналістики Київського університету імені Т.Шевченка, який так не вписувався у ряди ідеологічного загону КПСС, яким, безумовно, був на позір наш факультет.

Але лише на позір. Перший і поверховий.
Бо доки бубнили свої нудні постулати про з’їзди і пленуми такі ортодокси, як Борис Стеля чи Рубан (до речі, особистий секретар Лазаря Кагановича!), ми прислухалися до інших, до живих викладачів, серед яких нам свій і близький був Степан Павлович Колесник.

Його журналістика принципово інша, аніж російська, якою ми тоді дуже цікавилися: якщо в Анатолія Аграновського — логіка, то в Степана Колесника — емоції. Така вже ж українська натура: сприймати світ через емоцію, через красу, через кучеряве і багатолике слово, що має чимало граней і світить, і манить, і дурить, і гріє…

Та й неоціненними є розмови у нього на холостяцькій його квартирі (дружина не витримала переслідувань влади), як зараз пам’ятаю, на вулиці з дивною назвою Шалетт (якесь місто у Франції): там на кухні говорили про все, про що не скажеш в аудиторії — націоналізм і КДБ, про галичан і євреїв, про журналістику і совість…

Спасибі, Степане Павловичу!
Ми нічого не забули і стараємося жити так, як вирівнювали свої сумніви — питання на кухні вашої квартири, у світлі й теплі Вашого слова і Вашої долі!

Василь Чепурний

P.S.
Незабутні роки навчання. Наші захисти практик, якими керував Степан Павлович. Вони були серйозними і дорослими. Здоров’я, добра, щастя, гармонії та натхнення Вчителю. І спасибі за творчу науку!

Людмила Пархоменко

От мені цікаво, а чим Ви продовжите цей празничний тост 27 вересня, у день, коли Степан Павлович направду народився? Але чарку назад у фляшку не виливайте — спокійно випивайте за здоров’я рожденногосьогодні Василя Васильовича Яременка.

Валерій Ясиновський

Пане Ясиновськаий, але ж у всіх довідниках, не лише у Вікіпедії, чітко названо дату народження Степана Колесника — 12 лютого 1932 року. Правда, Вікіпедія називає точно цю ж дату днем народження й іншого патріарха вищої школи журналістики, літературознавства — Василя Васильовича Яременка. То два видатні ювіляри в один день, сьогодні?

Петро Антоненко

Ст.Колесник між “кущів”

Яременко точно в цей день народився. Я позавчора з ним говорив, правда, у довідниках рік його переплутано…

Василь Чепурний

Степане Павловичу!
Хіба можна забути наші нічні посиденьки, де ми, «жовторотики-журналісти», і взагалі ще просто студенти, з відкритими ротами слухали Ваші оповіді про журналістику і про журналістів, без прикрас і патетики? Хіба можна забути Ваші практичні семінари, де ми під Вашим мудрим, але й відвертим словом вчилися писати нариси? Хіба можна забути оте ваше — «У Джмеля не очі, а переблиск мечів на сонці…»? Хіба не може не братися до уваги Ваша реальна допомога у працевлаштуванні, коли з Вашого доброго і мудрого слова я опинився на Полтавщині, у славному Кременчуці? Хіба можна взагалі не любити журналістику, послухавши Вас та маючи перед очима Ваш приклад? Ні, ні, і ще раз ні!
Думаю, наше братство, братство студентів-журфаківців сьогодні Вас вшанує здравицями. Я просто безмежно вдячний долі, що познайомила і з’єднала з Вами! Дякую, що Ви є!!! Будьте, Степане Павловичу! Любимо і пишаємося Вами!

Анатолій Гаркуша

Після закінчення університету якийсь час листувалися. Мало, та я і те цінувала. Аж поки мені не трапилася книга Степана Колесника “За Десною жито половіє”, де прославляється тодішній перший секретар Менському райкому партії П.К. Сич. Отож, візьми я та й напиши йому свою думку з цього приводу, (хто мене просив?!). Більше листів не було…

Валентина Мастєрова

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.