Володимир Даниленко. Маски Діани Стогодюк. – К.: ВЦ «Академія», 2021. Цей твір варто було б видати меншим форматом і в м´якій обкладинці, тобто кишеньковою книжкою. Для зручності читання у транспорті та подальшої утилізації. Але ні: формат не кишеньковий, обкладинка тверда матова, а на четвертій її сторінці – цитатки-заманки про новеньке творіння Володимира Даниленка від двох психотерапевтів і однієї психіавторки, лавреатки Шевченківської премії.
Тут важливі дати: 1944-48 роки, на які припало й моє шкільне дитинство, були по-своєму найстрашнішими серед катастроф українського села в ХХ столітті. Докорінно зруйновано все, що могла зруйнувати війна, майже повна відсутність чоловічої робочої сили, безпорадна держава, що знала тільки «Давай, давай, давай!», а над цим усім миттєво розмножувалась орда районного та колгоспного начальства, яке не просто поняття не мало, як те сільське господарство піднімати, але й нікому не давало самостійного кроку ступити.
Його статтю розглядало політбюро ЦК Компартії України. Але обійшлося без арешту. Хоча особисте життя поламали. Степану Колеснику сьогодні 90 років і він читає та веде свою сторінку у Фейсбуці! Мій викладач на факультеті журналістики Київського університету імені Т.Шевченка, який так не вписувався у ряди ідеологічного загону КПСС, яким, безумовно, був на позір наш факультет.
