Це — ніщо інше, як хитро спланована провокація, сценаристи якої дискредитували найкращий український гурт в день їхнього ювілею, бо за ці 30 років на патріотичних піснях Океану Ельзи виросло кілька поколінь вільних українців. І одночасно дискредитували Збройні Сили України.
А ще відвели вогонь від тих зашкварів з корупцією, які трясли суспільство… Бо гнів обурення тепер спрямований і на самого Вакарчука, якому згадали все, і натовп розпинає його зараз, як колись розпинали Христа…
І дискредитували українську армію, служити в якій нібито ніхто не бажає, а тому доводиться отак ловити, скручувати руки і негайно запихати в поліцейський уазик… Власне кажучи, так і виглядає денацифікація, яка є першим пунктом причини вторгнення ворожої армії на нашу територію. Бо чомусь не хапали за руки тих, хто реготав та пританцьовував на концерті 95-го Кварталу під дешеву музичку на відео загиблих воїнів ЗСУ. Бо той концерт сам по собі деукраїнізація та денацифікація, що вочевидь входить і в програму нашої влади, а не лише чужої.
У вересні прямо на гастролях в Ужгороді буквально перед великим концертом музично-театрального проекту МУР, так само насильно мобілізували та відправили в армію весь технічний персонал групи, і натовп так само обурено кричав: «а чому цих клоунів не забрали», маючи на увазі артистів, які пропагували письменників розстріляного українського відродження, і популярність яких за якийсь рік досягла мільйонів молодих дівчат і хлопців, які завдяки проекту відчули себе українцями…
І я зовсім не здивуюся, коли наступним етапом буде дискредитація такого ж інтелектуального українського проекту для молоді Шмальгаузена, щоб повернути українських підлітків в наркоманські обійми російського Моргенштейна… І якщо кіномани давно бʼють тривогу з приводу антипатріотичноі політики Держкіно, то театрали поки що взагалі не помічають тихий наступ денацифікаціі не лише нашого кіно, а й театру, коли з репертуарів національних театрів зникають такі актуальні зараз вистави, як «Всі мої сини» або «Війна», а головного режисера, який замахнувся на карʼєру кремлівського вождя, порівнявши її з карʼєрою Артуро Уі, переводять у ранг режисера рядового, і в репертуарах 
замість актуальних шедеврів зʼявляються прохідні комедії, як аналог того ж 95-го кварталу.
І щоб інші особливо не випендрювалися, та розуміли, хто в домі хазяін, один із театрів, а саме Чернігівський, взагалі позбавляють можливості грати і передчасно закрити сезон, просто мобілізувавши одразу 34 працівника… Я щодня проходжу мимо відділення поліції на Подолі, поруч з яким є багато ресторанів, де гульдебасять здорові бики з ранку до вечора, і я ніколи не бачила, щоб хтось із поліцейських та ТЦК перевіряв там документи. Як не бачила, щоб хтось зупиняв любителів екстриму на мотоциклах, що без глушників хвацько ревуть столичними вулицями, лякаючи дітей…
І вчора моя знайома заплатила 16 тисяч гривень за те, що призовного віку будівельник приклеїв шпалери на стінах її 16-метровоі кімнати. Яку українську економіку піднімає цей чоловік, який тупо поклав її гроші собі в кишеню, і поспішив до інших клієнтів, що відгукнулися на його оголошення в мережі. І тих, кого можна і треба мобілізовувати, на сайтах безліч. Як і безліч там зараз знецінених квитків на концерти гурту Океан Ельзи…
Людмила Семенюк
