Ще 2012 року їздили ми з дружиною до Львова. В перший же день вирішили сходити на Личаківський цвинтар. Купуємо квитки. Заходимо. Зустрічаємо велику групу російськомовних туристів — людей 30-35… Ходимо, блукаємо. Періодично перетинаємося з тією групою.
Якісь ділянки долаємо разом з ними. Трохи слухаємо екскурсовода… Чомусь вирішили, що вони з Росії. І десь лише за півгодини чуємо, що один чоловік із тієї групи розмовляє білоруською.
Тільки завдяки тому чоловікові ми дізналися, що вони приїхали не з Росії, а з Білорусі…
Я, власне, це до того, що мова не просто має значення — вона дуже важлива: з нею ти білорус, українець… у тебе є твоя власна культурна, місце в світі, а без неї ти або росіянин, або просто «житєль путінського пространства»…
Ми повернулися додому, і вирішив, що настав час припинити перестрибування з мови на «язик»! І припинив!
Сергій Бригар
