Культура

Не товчіть, що до ступи не влазить!

Невже у Благодійному Фонді Богдана Ступки не розуміють, що ганьблять ім’я родини? Навіщо пишуть неправду, буцім цей сквер був улюбленим місцем відпочинку Богдана Ступки?! Та й самого часу на відпочинок у скверах у нього було обмаль — театр, зйомки, відрядження… Він працював і… заробляв…

Жив поруч із театром, де працював — поруч два сквери, там і спілкувався з друзями, колегами. У сквері біля Золотих Воріт теж: поруч товариство «Україна» на чолі з І.Драчем, неподалік Мінкульт…

А якщо зрідка і зустрічався з письменниками свого покоління з будинку, де недавно зареєсторовано Фонд його імені, то «гуляли» навпроти, у сквері імені О.Гончара. Там і М.Амосов любив бігати підтюпцем…

Чкаловський сквер — це не історія актора Богдана Ступки.

Він, сквер цей — у біографіях сотень українських письменників, нащадки яких давно просять назвати меморіальний сквер просто — ПИСЬМЕННИЦЬКИЙ, проект його облаштування вже давно розроблено… І відповідні документи давно в міськраді.

Хай діячі з Фонду попросять у київської влади шматочок землі й започаткують десь інде сквер Богдана Ступки, висадять коштом Фонду бодай кілька дерев… А кияни долучаться — і все буде добре… І хай у тому справжньому, а не краденому, сквері Богдана Ступки, будуть «іменні» дерева письменницьких родин…

Ганна Онкович,
доктор педагогічних наук, професор,
дружина поета і перекладача Дмитра Онковича

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *