У часи епідемій кожний шукає якесь місце спокою і рівноваги. Для мене найкращим місцем втечі завжди була література. Серед книжок, які люблю, є особливі книжки і особливі письменники. «Подивися на дім свій, янголе» Томаса Вулфа я перечитувала кілька разів, а цієї осені перечитала знову разом із продовженням твору — романом, який вже вийшов без письменника, бо він помер. Це роман «Додому нема воротя». Загалом понад 1200 сторінок.
З усіх достоїнств прозаїка, крім мистецтва створення яскравих характерів, сюжету, психологічної напруги, мови, стилю, найбільш рідкісним є талант вигадування розповідних форм. Серед десятків видатних письменників різних літературі епох ним володіли одиниці. Серед українських прозаїків цей талант мав Панас Мирний, який сконструював роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні» за законами сучасного бестселера (недаремно академік Олександр Білецький назвав його роман домом з багатьма прибудовами і надбудовами) та Юрій Яновський, який у романі «Вершники» створив метод монтажу кадрів, а в «Майстрі корабля» у романний текст вписав листи, ідеї сценаріїв, мрії, фантазії, витворивши синтетичний роман.
Невже у Благодійному Фонді Богдана Ступки не розуміють, що ганьблять ім’я родини? Навіщо пишуть неправду, буцім цей сквер був улюбленим місцем відпочинку Богдана Ступки?! Та й самого часу на відпочинок у скверах у нього було обмаль — театр, зйомки, відрядження… Він працював і… заробляв…
Чи приведуть антиковідні обмеження і карантин до масових бунтів? Не знаю, але це питання у моїй свідомості чомусь виникло. Трохи покопався у своїх думках, емоціях, рефлексіях і зрозумів причину появи цього питання. Уперше з дискомфортом зіштовхнувся в аеропорту Сучави, коли повертався із Чернівців до Бельгії. Там під час посадки сканер QR коду не міг його прочитати з паперового сертифікату, читав лише зi смартфону. А смартфон у мене поцупили під час концерту рокгурту «Хардкіс» в акурат за день перед від’їздом до Сучави.
… Їхав прощатися з Віктором Женченком, письменником-побратимом. Він не зміг здолати коронавірусну атаку: пролежав близько двох тижнів під кисневою маскою і помер. Прощалися біля стін столичного Будинку письменників, що на вулиці Банковій. Добиратися на траурну церемонію довелося метрополітеном.
