Не пам’ятаю, чи й було коли таке на моєму віку після перегляду кінофільму: від початку завершальних титрів і упродовж кількох хвилин увесь глядацький загал (до 400 людей) аплодував. Стоячи й безперестанку. Зі сльозами на очах і з неприхованими почуттями. Поруч мене двоє зовсім юних – хлопець і дівчина – зачали «Ще не вмерла Украни ні слава, ні воля…». І той неголосний спів ураз підхопила вся зала.
І ще про одне незвичне. Ніхто не поспішав до гардеробу, не жував набридливого поп-корму, не вмикав мобільників. У залі – мертва тиша…
Так закінчилася була в київському кінотеатрі «Жовтень» прем’єра «МІФУ» — ще одного українського 
фільму, який, як і «Кіборги», направду таки «рве дах» у головах старшого й молодого українця. Фільм цей про заголовного співака Паризької опери молодого українця Василя Сліпака, який покинув велику сцену у ситій мирній Європі і віддав життя на війні з російським агресором, захищаючи Україну на Донбасі.
Молоді режисери Леонід Кантер та Іван Ясній, а також ті, хто виступали, і ті, хто запитували, переконливо ствердили: нова Україна в свідомості «маленьких українців» народжується не від рішень у казенних кабінетах аморальних і розжирілих від багатства вельмож, а ось тут, з-поміж нас. Після таких, професійно зроблених, патріотичних інформаційних продуктів.
Ось кілька фраз для думання з цієї прес-конференції:
«Коли б більше українців подивилися такі фільми, увесь отой знахабнілий і насильно нав’язуваний нам упродовж десятиліть «руській мір» був би вже давно відкинутий далеко за Конотоп».
«Цілком недоречно дискутувати, чи виправданою була та поїздка українського співака світового рівня на війну та його смерть від кулі російського найманця. Важливо усвідомити кожному істинну мотивацію вчинку справжнього Героя нашого часу».
На запитання режисерові, чим ми, пересічні глядачі, можемо допомогти в промоції цієї очищувальної душу кінострічки, той відповів: «Порекомендуйте сусіду, родичу, знайомому, просто перехожому прийти в кінотеатр саме на такий фільм. Розкажіть про це зі сторінок Фейсбуку. І той, хто почує, вийде він після кіноперегляду — іншим».
Таки правда. Сам пересвідчився.
Микола Тимошик
