Культура

Перехрестіть мене, бабуню

… Цими днями виповнилось 99 років від дня народження Маринчиної бабусі Ольги Іванівни Браціло… Зазвичай ми її навідували на кладовищі (тим паче, що в ці дні якраз і день народження Маринчиної прабабусі — Браціло Софії Федорівни). На жаль, наразі дорога до місця їхнього вічного спочинку засіяна залишками снарядів і дуже небезпечна…
Людмила Брацило

Марина Брацило… Народилася в Запоріжжі… Учасник Всеукраїнського збору молодих літераторів (1998) та Всеукраїнської наради «Молода література і державність України» (1999). Багаторічний учасник Всеукраїнського семінару творчої молоді України в Ірпені…

У січні 2011 року Марина Брацило та Юрій Нога зазнали переслідувань з боку спецслужб за підозрою в причетності до підриву погруддя Йосипа Сталіна в Запоріжжі. 10 квітня 2012 року раптово помер 38-річний чоловік Марини Брацило поет Юрій Нога. 17 червня 2013 року ввечері Марина Брацило трагічно загинула, випавши з вікна 8 поверху своєї квартири, яку винаймала у Києві… Обставини смерті залишаються невідомими по сьогодні…

***
Перехрестіть мене, бабуню,
Щось так незатишно мені.
Летять мої патлаті дні
Повз нашу вкриту мохом клуню,
Повз наш старий садок сливовий,
Повз теплі пахощі трави…
Я знаю, думаєте Ви,
Чому нема од мене й слова.

Бабуню, прошу, як в дитинстві,
Перехрестіть моє вікно.
Вже вечора сумне вино
До очерету небо тисне.

Чи я забудуся у сні?
Вже ніч по небу місяць суне.
Перехрестіть мене, бабуню,
Щось так незатишно мені.

Марина Брацило,
фото з родинного архіву: Марина з татусем та бабусею Олею,
якій присвячено цю поезію. 1996 рік.
с. Солодке Гуляйпільського району Запорізької області

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *