Сумна новина: помер український літературознавець, літературний критик, доктор філологічних наук, професор Львівського національного університету ім. Івана Франка, завідувач кафедри української літератури, член НСПУ Тарас Салига (1942-2023). Востаннє я його бачив десь у січні 2019. Заходив до нього на роботу у Львівському університеті, заносив “Вибране” Михайла Мочульського.
Життя Тараса Салиги пов’язане з Прикарпаттям і Львовом. У селі Вікторові народився, а до Львова перебрався на початку 70-х років, після того, як його почали пресувати органи КҐБ.
У 1992 вийшла антологія “Стрілецька Голгофа”, яку упорядкував Тарас Салига. Я покритикував його за помилки в примітках, через що Тарас Юрійович був на мене ображений. А вже 2001-го пропонував мені перейти на роботу до Львова.
Він любив франківців, був членом спеціалізованої ради у нашому університеті, наші кафедрали їздили до Львова на конференції, де Салига, як завідувач кафедри української літератури, радо зустрічав земляків.
Коли помер Степан Пушик, його приятель, Тарас Салига не виступав на панахиді, сказав: «Побережіть моє серце»… Попри непростий характер — це був великий галичанин. Світла пам’ять…
Знимка з жовтня 2006 року на письменницькому з’їзді. Ще є живий Петро Сорока (1956-2018)…
Євген Баран
