Ми ще не здобулися в літературі на свого Кнута Гамсуна, але вже породили тисячі Павликів Морозових… У книжок дуже часто чистіша біографія, аніж у їхніх творців… Відповідь на запитання: чому сам не пишу художньої прози..? Всіх відповідей не знаю. І вже нецікаві.
Окремих запитань публічно не поставлю собі. Стільки вже опублічених (щоб не сказати: скурвлених) художніх сповідей, що не встигаю відпускати гріхи…
Євген Баран
P.S.
Я читала художню прозу Євгена Барана в альманасі 90-х. Потепер пам’ята, що сильно.
Іванна Стеф’юк
Тексти про письменників, унікальні новаторські есеї — цікавіші від просто прози!
Марія Якубовська
Цитую думку Євгена Барана, яку мусимо осмислити в сьогоденні, щоб не втратити молодь, Україну: «Про досвід читання… Тепер мене не цікавлять історії людей. Мене веде історія душі… І нам все менше потрібно книжок-історій… Проблема, як завжди, у внутрішній готовності ходи».
«Люди втомилися від вигаданих історій» (Алоїз Принц).
Кожен має право на свою думку, але важливо, щоб вона не суперечила логіці буття! Що таке логіка буття?
Принагідно: чому на речі, на людей не раз дивимося геть недбало. Зокрема, в Роденовому 
«Мислителі» (в одному з його образів) бачимо насамперед чоловіка зі зламаним носом, але задум творця скульптури значно глибший – його заакцентовує поет:
Причім тут ніс?
Печаль його – в очах… (Богдан Смоляк).
Світ занадто складний, щоб можна було лише людською думкою пізнати його.
Богдан Дячишин
Пане Гєнцю, слухай шо. Написав якусь виправдальницьку фігню щодо своєї нехоті (це відбій на єнчий бік сітки), а порєдні особи кєжко си замислили: «А шо він такого мудрого надумав сказати?» Аж до Родена дійшло…
Ось ідея свіжої писанини (можна й романом обізвати). Опиши проблемну долю пересічної мурахи (їх ж бо мільярди). І у кожної свої проблеми. Чому ж ми собі вбили в голову, що лише «сапієнс» вартують зіпсованого паперу?
Володимир Чипига
Жду!
Євген Баран
Що «жду»?
Володимир Чипига
Коли напишеш!
Євген Баран
Е-ні! Навіщо щось робити, як можна нічого не робити? Це я тобі пропоную, як писав зненавиджений Україною Пушкін, «труд упорний».
Володимир Чипига
